Історія університету

Київський національний лінгвістичний університет пройшов довгий і складний шлях, що був позначений вагомими досягненнями у багатьох галузях іноземної філології. З іменами його викладачів, доцентів і професорів пов’язані яскраві сторінки історії розвитку мовознавства в Україні, становлення фундаментальних наукових ідей, шкіл і напрямів, які до сьогодні визначають магістральні шляхи поступу вітчизняної філологічної науки. За цей час кожне покоління викладачів і студентів примножило славу своєї alma mater, забезпечивши нашому університету лідерські позиції серед вищих навчальних закладів цього профілю.

Одним з найцінніших надбань університету, його гордістю і золотим фондом були й залишаються його наукові школи, які великою мірою визначають науковий потенціал КНЛУ та перспективи його розвитку як визначного науково-методичного лінгвістичного осередку України, знаного в Європі і в світі. В університеті склалися й плідно функціонують кілька наукових шкіл з лінгвістики, методики викладання іноземних мов, які почали формуватися ще на початку 60-х рр. минулого століття, а також – педагогіки, психології, історії та інших галузей науки, які сформувалися у 1990-х рр.
Біля витоків однієї з них – прагмалінгвістики та мовленнєвої комунікації (1962 р.) – стояв відомий учений-філолог, заслужений працівник освіти України, доктор філологічних наук, професор Г.Г.Почепцов. Сформульовані ним ідеї розвинуті його учнями – доктором філологічних наук, професором І.Р.Буніятовою, доктором філологічних наук, професором Р.В.Васьком, кандидатом філологічних наук, професором Н.Ф.Гладуш, кандидатом філологічних наук, професором І.І.Сєряковою. Їх доробком були виявлення функціональних, семантичних та структурних особливостей предикативних конструкцій на давньоанглійському та середньоанглійському матеріалі, встановлення параметрів англомовного аксіологічного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози), систематизація мовних та мовленнєвих особливостей комунікативних стратегій і тактик у різних типах англомовного дискурсу, визначення мовних параметрів різного типу висловлювань (на матеріалі англійського мовлення), встановлення особливостей вербалізації невербальних засобів спілкування на англомовному матеріалі, виявлення факторів, які сприяли еволюції гіпотаксису.
Ще одна наукова школа КНЛУ – комп’ютерної лінгвістики та статистичної лексикографії – була започаткована у 1963 р. Засновником цієї школи по праву вважається доктор філологічних наук, професор В.І.Перебийніс, наукові напрацювання якої продовжені доктором філологічних наук, професором Н.Г.Іщенко, заслуженим працівником освіти України, кандидатом філологічних наук, професором Е.П.Рукіною, кандидатами філологічних наук, доцентами С.М.Назаровим і Т.Є.Шевченко та ін. Вчені цієї школи зосередили свої зусилля на дослідженні різних рівнів мовної системи, теоретичних проблем стилеметрії, виробленні методології електронного опрацювання лінгвістичних даних та теоретичних основ створення комп’ютерних навчальних систем, вивченні особливостей параметризації поетичного мовлення та деяких аспектів статистичного моделювання текстів, створенні електронних тезаурусів і частотних словників.
Наукова школа з романо-германської фразеології та фразеографії предсталена роботами професорів О.П.Пророченко, В.І.Гаврися, доктора філологічних наук, професора М.В.Гамзюка та їхніми учнями, які продовжують опрацювання проблем емотивності фразеологічних одиниць сучасної німецької мови та основних типів компаративних фразеологізмів німецької мови у діахронічному та синхронічному аспектах.
Інша відома наукова школа університету – лінгвостилістики у синхронії та діахронії (з 1994 р. – лінгвостилістки та когнітивної поетики) була започаткована у 1972 р. – доктором філологічних наук, професором О.М.Мороховським, який впродовж багатьох років визначав магістральні шляхи її розвитку. З середини 1990-х рр. діяльність цієї школи спрямовується заслуженим працівником освіти України, доктором філологічних наук, професором О.П.Воробйовою. Представники цієї школи зосередили свої зусилля на дослідженні таких наукових напрямів, як діахронічна стилістика англійської мови у жанровому аспекті, обґрунтували теорію словесних поетичних образів американської поезії, розробили її інтегровану когнітивну модель, апробували новий підхід до розгляду текстових концептів у ракурсі семантики художнього твору, встановили механізми виникнення текстових аномалій англомовних художніх текстів постмодерну, розробили теорію раціональної семантики та когнітивної поетики англомовного художнього тексту.
До найбільших досягнень цієї школи треба віднести становлення нового наукового напрямку (наукової школи) – структурної поетики та наратології в галузі романських мов (її чільним представником є доктор філологічних наук, професор О.М.Кагановська).
Наукова школа фонології, комунікативної фонетики, фоностилістики, риторики мовленнєвої комунікації представлена дослідженнями заслуженого працівника освіти України, почесного доктора КНЛУ, професора М.П.Дворжецької. За час діяльності цієї наукової школи підготовлено двох докторів та 28 кандидатів філологічних наук у галузі експериментально-фонетичних досліджень, які зараз працюють на різних мовних кафедрах кількох факультетів КНЛУ (серед них доктор філологічних наук, професор О.І.Стеріополо та доктор філологічних наук, професор Калита А.А.). Спільними зусиллями представників цієї школи опрацьовано інвентар вільного фонемного варіювання в британській та американській вимовній нормі, встановлено територіальну варіантність голосних і приголосних сучасної німецької мови та соціофонетичну варіантність голосних французької мови. Обґрунтовано функціонально-рівневий підхід до розгляду системи фонетичних засобів актуалізації змісту в емоційному мовленні, стратифіковано інваріантні моделі та варіанти просодичного оформлення комунікативно-прагматичних типів висловлювань у різних фоностилях мовлення та динаміки тексту.
Наукова школа контрастивної семантики та типології – була заснована у 1992 р., а її фундатором став заслужений працівник освіти України, доктор філологічних наук, професор М.П.Кочерган за діяльної співучасті докторів філологічних наук, професорів О.О.Тараненка, Р.В.Болдирєва, О.А.Стишова, кандидата філологічних наук, професора В.О.Винника. Представниками цієї школи досліджувалися деякі аспекти етнолінгвістики, соціолінгвістики і лінгвістики тесту в зіставному вимірі. Їх зусиллями здійснено цілісний зіставно-типологічний аналіз слов’янської обрядової концептосфери у формальному та семантичному відношеннях, з’ясовано закономірності її структурного й семіотичного моделювання в синхронії та діахронії, досліджено лінгвопоетичний і наративний коди інтимізації в українській і російській літературі другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст., встановлено їх типологію, дано типологічний опис семантичних і номінативних структур українсько-російських міжмовних омонімів та проаналізовано конотативну семантику ідеологічно забарвлених номінативних одиниць у засобах масової інформації 90-х рр. ХХ ст.
З названими науковими лінгвістичними школами тісно пов’язана і школа перекладознавства, фундатором якої є заслужений працівник освіти України, кандидат філологічних наук, професор І.В.Корунець.
Наукова школа зарубіжного та порівняльного літературознавства почала формуватися у 1996 р., біля її витоків стояв доктор філологічних наук, професор С.М.Пригодій; нині цю школу уособлюють доктори філологічних наук, професори В.І.Фесенко, Н.О.Висоцька, Т.В.Бовсунівська. Їх зусиллями було розроблено курс історії зарубіжної літератури ХХ ст., досліджено особливості перебігу світового літературного процесу на межі ХХ-ХХІ ст., визначено основні філософсько-художні орієнтири ХХ ст. як літературної доби.
Університет плідно працює з культурними та лінгвістичними центрами з СНД, США, Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Іспанії, Італії, Туреччини, Китаю, Японії, країн Близького Сходу.
Університет є засновником Української філії Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, підтримує плідні контакти із освітньо-культурними представництвами зарубіжних країн в Україні (Американський Дім, Британська Рада, Інститут Гете, Французький культурний центр, Японський культурний центр). З 1993 року в університеті функціонує перша в Україні кафедра ЮНЕСКО. Рішенням Генеральної конференції цієї організації Київський нацiональний лінгвістичний університет було обрано місцем проведення Міжнародної конференції ЮНЕСКО “Лінгвопакс-VIII. Через вивчення мов і культур – до культури миру, злагоди і співпраці”, яка відбулася у вересні 2000 року.
Навчальний процес в університеті забезпечує 35 кафедр, де працюють понад 680 штатних викладачів, з них: 54 доктори наук, професори, 311 кандидатів наук, доцентів. 12 викладачів є академіками і членами-кореспондентами галузевих академій України. 14 викладачам присвоєні почесні звання “Заслужений працівник народної освіти України” та “Заслужений діяч науки і техніки України”, 2 відзначені Державними преміями.
Київський нацiональний лінгвістичний університет має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, 30 комп’ютерних класів на 450 робочих місць, сучасний спортивний комплекс.